Кулькова ручка — одне з «найвидатніших» винаходів людини

Кулькову ручку винайшли на початку 40-х років XX століття угорці — брати Ласло і Георг Біро. Перші промислові зразки з'явилися в 1943 році, тоді ж патент на виробництво кулькових ручок викупили англійці і налагодили випуск. Під час другої світової війни кулькові ручки служили тільки військовим, ними забезпечувалися льотчики та штурмани бойових літаків. Нова ручка була зручна тим, що на висоті з неї не витікали чорнило.
Незабаром виробники зрозуміли, що новий винахід — справжня революція в світі письмового приладдя. Коли в 1945 році перша партія кулькових ручок надійшла в продаж у Нью-Йорку, владі довелося виставляти кордон з декількох сотень поліцейських, щоб хоч трохи стримати натиск людей, охочих придбати нову ручку. У перший же день вдалося продати 10 тисяч новинок, хоча коштували вони недешево.
Після цього кулькові ручки увійшли в загальне вживання, стали приналежністю не тільки ділової людини, але і будь-якого школяра. До речі, ще довгий час після запуску в серійне виробництво в СРСР оформляти будь-які документи і ставити підписи можна було лише чорнильною ручкою. Вважалося, що кулькова ручка змінює почерк, тепер же вона з успіхом застосовується і в оформленні документації.
Сьогодні виробництво ручок значно вдосконалено: ручки випускаються з годинником, радіоприймачами, цифровими диктофонами. Останній винахід в цій області — ручка-комп'ютер. Пише вона звичайними чорнилами, але на спеціальному папері, вбудована камера «переводить» каракулі в звичайний текст і посилає зображення в комп'ютер.
Незважаючи на розвиток високих технологій, звичайна кулькова ручка не поспішає здавати свої позиції. Точно так само до цих пір з успіхом застосовується і дерев'яний олівець, створений ще в 1790 році.